Активність гліколізу та циклу Кребса в тканинах чорноморських теплолюбних видів риб зростає в періоди підвищеної життєдіяльності, тоді як під час зимівлі активізується пентозофосфатний шлях. На підставі дослідних і літературних даних показано корелятивні зв'язки між активністю глюкозо-6-фосфат-дегідрогенази, лактат- і сукцинатдегідрогенази в печінці, червоних і білих м'язах і рівнем природної рухливості риб.

Протягом досліджень у травні - грудні 1995 - 1997 рр. у прибережній зоні Одеської затоки знайдено дев'ять видів Halacaridae, які належать до семи родів. Вивчено їх приуроченість до окремих видів субстрату. Виявлено скорочення кількості видів морських клещів з 17 до 9 протягом 25 років. Одержані результати пояснюються рекреаційними навантаженнями на морську екосистему.

Проведено дослідження сезонної динаміки вмісту біогенних та органічних сполук у притоках верхнього Дніпра (Прип'ять, Здвиж, Ірпінь) та її зв'язку з інтенсивністю розвитку фітопланктону. Встановлено ряд кореляційних залежностей, які можна використовувати під час складання прогнозів змін гідрохімічного та гідробіологічного режиму водотоків.

У епіпелагічних звукорозсіючих шарах центрально-східної Атлантики (район тропічних та екваторіальних фронтальних зон) відзначено 85 видів макрозоопланктону, фауна якого була однорідною в межах дослідженої акваторії. Базовий внесок у формування великомасштабної мінливості поширення макропланктону у центрально-східній Атлантиці забезпечується максимальними показниками чисельності та біомаси в районах, що знаходяться біля фронтальних зон. Зміни структури (таксономічної та трофічної) макропланктону, викликані їх впливом, мають характер сукцесії та проявляються у просторовій мінливості співвідношення величин біомаси гідробіонтів основних трофічних рівнів. Вертикальне поширення макропланктону визначається особливостями стратифікації вод.

Подано загальну характеристику заростаючих мілководних зон Іваньківського водоймища: гирлових ділянок постійних і тимчасових водотоків, що впадають у водоймище, закритих і відкритих заток, мілководь на ділянках затопленої заплави, прибережних обмілин.

Узагальнено дані про стан процесів перекисного окиснення ліпідів і системи антиоксидантного захисту у риб в ембріо- та онтогенезі під впливом змін солоності води, гідростатичного тиску, температури, концентрації токсикантів, наявності радіації, перебігу захворювань, споживання окисненого корму. Проаналізовано досвід корекції перекисного окиснення у риб.

Наведено матеріали тривалих досліджень, що характеризують рівень розвитку та активності мікробіоценозу у відкритій частині Балтійського моря. Показано масштаби змін чисельності, біомаси та продукції бактеріопланктону у літній період спостережень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.28*725.1

Рубрики:

Chlorophyta Зелені водорості

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*820*801.633:Е6

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.155-641.9:Г126.21

Рубрики:

Crustacea Ракоподібні. Карцинологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.33*725.111.3-641.1

Рубрики:

Pisces Риби. Іхтіологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*820*801.631.3 + Е60*820*801.631.3

Рубрики:

Загальна ботаніка

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучена активность некоторых ферментов углеводного обмена (лактатдегидрогеназа, изоцитратдегидрогеназа, глюкозо-6-фосфатдегидрогеназа, глюкозо-6-фосфатаза, фруктозо-1,6-дифосфатаза) в разных тканях сего- и двухлеток карпа в осенний период. У сеголеток по сравнению с двухлетками в осенний период более интенсивно протекают реакции аэробного и анаэробного обмена, а у молодых рыб более адаптированным в углеводном обмене выступает более древний путь Эмбдена-Мейергофа. С возрастом, по мере совершенствования метаболических путей, их адаптации к условиям окружающей среды, траты энергоресурсов становятся более экономными, поскольку главной чертой адаптированной системы является экономичность функционирования. Кроме того, низкие температуры и голодание в осенний период также предполагают включение в энергообеспечение пойкилотермных организмов пути Эмбдена-Мейергофа. Конечным продуктом гликолитического пути окисления эндогенных соединений является молочная кислота - один из основных субстратов глюконеогенеза, особенно для голодающего организма.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.921.7Nym*725.182 + Е521.2*801.1-64

Рубрики:

Algae Водорості. Альгологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для валоризации озер с учетом стадии природной сукцессии и степени синантропизации предложен метод макрофитоиндикации. Дана структурно-пространственная характеристика растительности 14 городских озер Мазурского Приозерья. Приведены пределы колебаний параметров, по которым оценены изменения фитолиторали озер в результате сукцессии и антропопрессии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д225.1

Рубрики:

Склад і властивості річкових вод

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визничено, що вплив скидних теплих вод АЕС на баланс органічної речовини (ОР) пелагіалі озер-охолоджувачів Песьво й Удомля несуттєвий. З'ясовано, що зростання обсягу обігу ОР в озерах відбулось, головним чином, через збільшення надходжень алохтонної ОР з річковим притоком, а кількість продукованої фітопланктоном ОР в період роботи АЕС зросла в з'вязку з подовженням вегетаційного сезону.

Показано різноманітність бентосу та його роль у кормовому раціоні сига та харіуса в річках - притоках Північної Двини (Вимь і Вориква). Наведено відомості щодо дрифту донних безхребетних. Одержані дані можуть бути використані для проведення екологічного моніторингу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.155.132.2*716-641.1

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены данные многолетних (1990 - 1998 гг.) наблюдений динамики показателей макрозообентоса и зоофитоса низовьев Дуная в пределах Украины. Дана современная структурно-функциональная характеристика ценозов макрозообентоса и зоофитоса низовьев реки, которые претерпели изменения, обусловленные антропогенными факторами. Пробы отбирали на участке реки от устья Прута (левый нижний приток Дуная) до г. Вилково, в придунайских водоемах: Китай, Катлабух, Сафьян, Ялпуг, Кугурлуй, Кагул и Картал; в рукавах Килийской дельты Дуная: Старостамбульском, Очаковском, Потаповском, Быстром, Восточном, Прорве и в местах выхода этих рукавов в море; в водоемах переднего края дельты, в заливах (кутах): Соленом, Потаповском, Делюковом, Ананькином, Желанном, в Жебриянской бухте, на Лебединском мелководье, около Курильских островов и острова Лимба, на озерах у рукава Восточного. На основании видового состава макрозообентоса и динамики величин биомассы показано, что водные экосистемы придунайских водоемов теряют свою экотонную функцию. Экотонная зона в низовьях Дуная сместилась и располагается в настоящее время в Килийской дельте реки, ее границы во многом совпадают с границами зоны строгой заповедности Дунайского биосферного заповедника. Сапробиологические показатели качества воды по организмам макрозообентоса и зоофитоса свидетельствуют об ухудшении качества воды по содержанию в ней органических веществ. Величина индекса сапробности колеблется в пределах 2,6 - 3,5, а в отдельные периоды - весной и осенью приближается к категории полисапробности. На основании анализа показателей биоразнообразия отдельных рукавов Ки

лийской дельты установлено, что в результате постоянных дноуглубительных работ донные ценозы макрозообентоса деградируются. После прекращения дноуглубления, на протяжении ряда лет восстановления, разрушенных ценозов не наблюдается. Исходя из фундаментальных характеристик функционирования экотонного комплекса типа "река - море", который сформировался в дельтовой области Дуная на взморье и находится в стадии своего дальнейшего динамического развития показано, что подобные водные объекты в силу своей специфичности и уникальности не должны подвергаться антропогенным преобразованиям, связанным с изменениями их основных структурно-функциональных признаков.